Чи коли хто-небудь бачиє
З неба як впаде зоря?
Я подумав: небо плаче,
А вона його сльзоза,
Ти підеш на захід сонця,
Ти побачиш ночі тінь.
І під небом — тим, що плаче —
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Залишаються на небі
Ці сльозинки, і завжди
Будуть люди їх шукати,
Як шукали я і ти.
І багато з них знайдеться —
Серед них буде й моя.
Тільки небо далі плаче,
Впаде ще одна сльоза —
І я почую голос твій.
Я почую голос твій.