From: Lena (Misty) [email protected]
За безмежний світ, що відкрив мені,
За мовчання лід, божевільні дні
За тепло долонь у яких одна я…
За нестерпний біль, за нестримну мить,
Що розквітло вже і за все, що спить
За хмільну жагу, перший опік вуст,
За любов твою… я тебе люблю.
За несправжність зрад, безпорадність слів,
За зірки й понадь, за свавілля снів,
За останній крок, за минулу ніч,
А там тепло зірок…
Там, де був наш дім, а тепер нема,
Там, де падав сніг, а тепер весна,
Там, де ми у снах, там, де сни про нас,
Там, в чужім краю… я тебе люблю.
Не віддам тебе крапельці роси
Сонцю не віддам — навіть не проси
Не віддам тобі мрій зрадливих спів
У вогні, вогні…
І коли тримчу від твоїх долонь
І коли одна в сумнівах безсонь
Сумнівам, нудам, не віддам землі
Не віддам вогню… я тебе люблю